Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Земскова О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 35
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Чувашова О. Ю. Применение магниторезонансной томографии для выявления структурных изменений глиом низкой степени злокачественности в процессе лечения [Електронний ресурс] / О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, К. О. Робак, Т. И. Бондарчук, О. В. Земскова // Український нейрохірургічний журнал. - 2009. - № 2. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2009_2_6
| 2. |
Дыкан И. Н. Безрамочное радиохирургическое лечение множественных метастазов головного мозга [Електронний ресурс] / И. Н. Дыкан, А. Б. Грязов, Е. Г. Андрийченко, О. В. Земскова, И. В. Кручок, М. М. Денисенко, И. П. Спасиченко // Медичні перспективи. - 2014. - Т. 19, № 2. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2014_19_2_9 Ретроспективно оцінено ефективність проведення стереотаксичної радіохірургії на Лінаке у хворим з множинними метастазами головного мозку (від 5 до 10), з визначенням середньої тривалості життя, локальним контролем росту пухлини та рівнем радіаційної токсичності. Безрамкове радіохірургічне лікування на лінійному прискорювачі "Trilogy" проведено СРХ 17 пацієнтам з діагнозом солітарний метастаз головного мозку. Середній об'єм однофракційно пролікованих метастазів становив 57 см<^>3 (діапазон від 20 до 94 см<^>3). Середня доза опромінення, відповідно до об'єму метастазу і гістології первинної пухлини, становила 18 Гр (у діапазоні від 12 до 24 гр). Загальна середня тривалість життя пацієнтів становила 13,5 місяця (при діапазоні від 3 до 24 місяців), медіана виживання становила 10 місяців. Локальний рецидив у перебігу спостереження за даними МРТ у динаміці, при контролі КТ-перфузії розвинувся в 4 випадках (6,3 %), дистанційний рецидив - у 9 випадках (14,2 %). Локальний контроль проводили протягом 1, 2 і 3 років після СРХ, у 93,6, 82,4 і 42 %, відповідно. У 19 пацієнтів не було ознак ні локального, ні дистанційного рецидиву (30,1 %) і була одержана повна або часткова відповідь на лікування. Стереотаксична радіохірургія є ефективним методом лікування множинних метастазів головного мозку. Лікування метастазів головного мозку методом радіохірургії може підвищити показники виживання і полегшити локальний контроль росту пухлини. Сприятливими прогностичними факторами лікування є статус Карновски (більше ніж 90 %) та контроль екстрацеребральних метастазів.
| 3. |
Земскова О. В. Сучасні підходи до лікування вестибулярних шваном у хворих при нейрофіброматозі II типу з застосуванням радіохірургії [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, О. Ю. Чувашова // Український нейрохірургічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2014_3_14
| 4. |
Грязов А. Б. Анализ выживаемости и прогностических факторов при радиохирургическом лечении на линаке метастазов в головной мозг меланомы кожи [Електронний ресурс] / А. Б. Грязов, О. В. Земскова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 125-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__20 Цель работы - ретроспективная оценка эффективности радиохирургического лечения на линейном ускорителе (Линаке) метастазов в головной мозг меланомы кожи и определение прогностических факторов, связанных с медианой выживания. 29 пациентов (42 метастатических очага) с метастазами в головной мозг меланомы кожи прошли стереотаксическую радиохирургию (СРХ) на линейном ускорителе (Линак). У 19 пациентов (65,5 %) СРХ была проведена как первичное лечение, у 7 (24,1 %) - после предварительного хирургического удаления опухоли и у 6 (20,6 %) после предварительного тотального облучения головного мозга (ТОГМ). Средний объем пролеченного метастаза меланомы (ММ) посредством СРХ составил 8,5 см<^>3. Средняя предписанная доза облучения составила 16 Гр (диапазон 10 - 22 Гр). Одно- и мультивариантный анализ тестирования был использован для определения значимых прогностических факторов, влияющих на медиану выживания (МВ). Общая медиана выживаемости после СРХ составила 9 мес и однолетняя выживаемость - 25 %. Медиана выживаемости от постановки первоначального диагноза меланомы кожи составила 38 мес. В одновариантном тестировании индекс Карновски (ИК) в среднем выше чем 90 % (p << 0,01, лог-ранговый критерий), супратенториальная локализация метастазов (p << 0,001, лог-ранговый критерий), количество метастатических очагов (p << 0,02, лог-ранговый критерий) и предшествующая СРХ хирургическая резекция (p << 0,003, лог-ранговый критерий) были благоприятными факторами для медианы выживания. В мультивариантном регрессивном анализе, наиболее значимыми факторами, связанными с МВ были ИК >> или = 90 (p << 0,023), количество метастатических очагов (p << 0,004), супратенториальная локализация (p << 0,01), а также предшествующая СРХ хирургическая резекция (p << 0,08). Выводы: радиохирургия является неинвазивным, безопасным и эффективным методом лечения пациентов с метастазами в головной мозг меланомы кожи. ИК (>> или = 90), супратенториальная локализация, количество метастатических очагов и предшествующая СРХ хирургическая резекция являются хорошими независимыми прогностическими факторами медианы выживания.
| 5. |
Земскова О. В. Особливості застосування МРТ при радіохірургічному лікуванні вестибулярних шваном [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, О. Ю. Чувашова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__6
| 6. |
Земскова О. В. Роль радиохирургии в комбинированном лечении вестибулярных шванном больших размеров [Електронний ресурс] / О. В. Земскова // Український нейрохірургічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2015_2_12
| 7. |
Чувашова О. Ю. МРТ діагностика псевдопрогресії пухлини після LINAC-радіохірургії вестибулярних шваном [Електронний ресурс] / О. Ю. Чувашова, О. В. Земскова // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2015. - № 1-2. - С. 75-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2015_1-2_12
| 8. |
Земскова О. В. Цивільно-правова характеристика договору перевезення небезпечних вантажів [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, А. О. Островська // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2015. - № 2(2). - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_Jur_2015_2(2)__12
| 9. |
Грязов А. Б. Прогностические факторы стереотаксической радиохирургии метастазов головного мозга почечно-клеточной карциномы [Електронний ресурс] / А. Б. Грязов, О. В. Земскова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 215-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__38 Цель работы - ретроспективная оценка эффективности радиохирургического лечения на линейном ускорителе метастазов головного мозга почечно-клеточной карциномы и определение прогностических факторов, связанных с медианой выживания. 22 пациентов с метастазами в головной мозг почечно-клеточной карциномы (50 метастатических очага) прошли стерео-токсическую радиохирургию (СРХ) на линейном ускорителе (ЛУ) в институте. У 6-ти пациентов (27,2 %) СРХ была проведена, как первичное лечение, у 14-ти (63,6 %) - после предварительного хирургического удаления опухоли и у 2-х (9,0 %) - после предварительного облучения всего головного мозга (ОВГМ). Средний объем обработанного метастаза почечно-клеточной карциномы (ПКК) составил 9,4 см<^>3. Средняя предписанная доза облучения составила 16 Гр (диапазон 10 - 22 Гр). Одно- и мультивариантный анализ тестирования был использован для определения значимых прогностических факторов, влияющих на медиану выживания (МВ). Общая медиана выживаемости после СРХ составила 15 мес и однолетняя выживаемость равна 81,8 %. Медиана выживаемости от постановки первоначального диагноза рака почки составила 48 мес. В одновариантном тестировании статус Карновски (СК) в среднем выше чем 90 % (<$Eroman p~<<~0,01>, логранговый критерий), наличие экстрацеребральных метастазов (<$Eroman p~<<~0,02>, логранговый критерий) и предшествующая хирургическая резекция (<$Eroman p~<<~0,003>, логранговый критерий) были благоприятными факторами для медианы выживания. В мультивариантном регрессивном анализе, наиболее значимыми факторами, связанными с МВ были СК <$E>>> или = 90 (<$Eroman p~<<~0,023>), количество метастатических очагов (<$Eroman p~<<~0,004>), а также предшествующая хирургическая резекция (<$Eroman p~<<~0,008>). Выводы: радиохирургия является неинвазивным, безопасным и эффективным методом лечения пациентов с метастазами в головной мозг рака почки. Статус Карновски (<$E>>> или = 90), количество метастатических метастазов и предшествующая хирургическая резекция, являются хорошими независимыми прогностическими факторами медианы выживания.
| 10. |
Земскова О. В. Новий підхід до оцінки ефективності радіохірургічного лікування при вестибулярних шваномах [Електронний ресурс] / О. В. Земскова // Променева діагностика, променева терапія. - 2015. - № 2. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2015_2_16
| 11. |
Земскова О. В. Договір як основний регулятор перевезення небезпечних вантажів [Електронний ресурс] / О. В. Земскова // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2014. - № 3. - С. 89-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_Jur_2014_3_14
| 12. |
Муравський А. В. Особливості МРТ змін у боксерів з перенесеними черепно-мозковими травмами [Електронний ресурс] / А. В. Муравський, О. В. Земскова // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2016. - Т. 16, Вип. 1. - С. 132-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2016_16_1_28
| 13. |
Педаченко Є. Г. МРТ-моніторинг змін в міжхребцевих дисках у хворих при трансплантації аутологічних хондроцитів після поперекової мікродискектомії [Електронний ресурс] / Є. Г. Педаченко, О. В. Земскова, М. В. Хижняк, Ю. Є. Педаченко, К. І. Горбатюк // Український нейрохірургічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2016_4_9
| 14. |
Вербова Л. Н. Лечение больших и гигантских вестибулярных шванном и его результаты [Електронний ресурс] / Л. Н. Вербова, В. В. Гудков, П. М. Онищенко, В. О. Федирко, А. Н. Лисяный, Д. М. Цюрупа, О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, О. В. Земскова, И. В. Кручок // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 4. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2015_4_21
| 15. |
Дронов О. І. Роль стереотаксичної радіотерапії в комплексному паліативному лікуванні хворих на рак підшлункової залози [Електронний ресурс] / О. І. Дронов, С. В. Земсков, А. Б. Грязов, О. Г. Андрійченко, Т. Є. Мацієвський, О. В. Земскова // Променева діагностика, променева терапія. - 2016. - № 3-4. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2016_3-4_9
| 16. |
Земскова О. В. Клінічне спостереження: хоріоїдальна меланома з метастазуванням у головний мозок — складності діагностики [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, О. Ю. Чувашова, О. М. Гетьман, А. А. Бондаренко, О. М. Пальоха // Радіологічний вісник. - 2017. - № 1-2. - С. 68-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_1-2_59
| 17. |
Земскова О. В. значення мрт в оцінці відповіді гліобластоми на комплексне лікування [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, О. Я. Главацький, Т. М. Бабкіна, К. О. Робак, О. М. Гетьман, О. Г. Андрійченко, М. М. Денисенко, І. П. Спасиченко // Радіологічний вісник. - 2017. - № 1-2. - С. 69-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_1-2_60
| 18. |
Чувашова О. Ю. Клінічний випадок п’ятирічного локального контролю після радіохірургії інтракраніальних пухлин у хворої на нейрофіброматоз типу II [Електронний ресурс] / О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, О. В. Земскова, А. О. Бондаренко // Ukrainian neurosurgical journal. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2019_25_2_7
| 19. |
Главацький О. Я. Оцінка індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих методом кометного електрофорезу [Електронний ресурс] / О. Я. Главацький, О. В. Земскова, Г. В. Хмельницький, І. М. Шуба, Д. А. Курінний, О. М. Демченко // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 4. - С. 250-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_4_6 Мета роботи - оцінити можливість застосування методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) для визначення індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Проведено культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 16 осіб (12 хворих на гліобластому та 4 умовно здорових волонтерів); опромінення культур лімфоцитів in vitro на G0 стадії мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр; аналіз 19 200 клітин за допомогою Comet assay. У ході роботи проаналізовано можливість застосування технології кометного елекрофорезу для визначення індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих. Оцінено індивідуальну відповідь на іонізуюче випромінювання за такими параметрами: частота клітин, що зупинились у поділі на S-стадії клітинного циклу; рівень пошкодження ДНК (відносний рівень одно- та дволанцюгових розривів ДНК) за основним показником Tail moment. У ході аналізу інтактних культур лімфоцитів частота клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК була статистично значуще вищою (p << 0,05) у нейроонкологічних хворих, ніж в умовно здорових осіб. У нейроонкологічних хворих радіаційне навантаження викликало різноспрямовану відповідь щодо активності checkpoint контролю на S-cтадії клітинного циклу. В усіх спостереженнях під впливом опромінення in vitro було зафіксовано зміну частоти клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК. Аналіз результатів дослідження показав, що метод електрофорезу окремих клітин надає можливість визначити особливості індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Такий підхід є доцільним в оцінці індивідуальної радіочутливості та створює підгрунтя для впровадження персоніфікації променевого лікування в нейроонкології. Подальша робота над проблемою індивідуальної радіочутливості зі збільшенням когорти пацієнтів і розробкою оптимальних критеріїв відповіді на радіаційне навантаження сьогодні є вкрай необхідною.Мета роботи - оцінити можливість застосування методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) для визначення індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Проведено культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 16 осіб (12 хворих на гліобластому та 4 умовно здорових волонтерів); опромінення культур лімфоцитів in vitro на G0 стадії мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр; аналіз 19 200 клітин за допомогою Comet assay. У ході роботи проаналізовано можливість застосування технології кометного елекрофорезу для визначення індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих. Оцінено індивідуальну відповідь на іонізуюче випромінювання за такими параметрами: частота клітин, що зупинились у поділі на S-стадії клітинного циклу; рівень пошкодження ДНК (відносний рівень одно- та дволанцюгових розривів ДНК) за основним показником Tail moment. У ході аналізу інтактних культур лімфоцитів частота клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК була статистично значуще вищою (p << 0,05) у нейроонкологічних хворих, ніж в умовно здорових осіб. У нейроонкологічних хворих радіаційне навантаження викликало різноспрямовану відповідь щодо активності checkpoint контролю на S-cтадії клітинного циклу. В усіх спостереженнях під впливом опромінення in vitro було зафіксовано зміну частоти клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК. Аналіз результатів дослідження показав, що метод електрофорезу окремих клітин надає можливість визначити особливості індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Такий підхід є доцільним в оцінці індивідуальної радіочутливості та створює підгрунтя для впровадження персоніфікації променевого лікування в нейроонкології. Подальша робота над проблемою індивідуальної радіочутливості зі збільшенням когорти пацієнтів і розробкою оптимальних критеріїв відповіді на радіаційне навантаження сьогодні є вкрай необхідною.
| 20. |
Земскова О. В. Індивідуальні особливості радіаційно-індукованої геномної нестабільності у хворих на гліобластому [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, О. Я. Главацький, Д. А. Курінний, О. М. Демченко, С. Р. Рушковський // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 4. - С. 91-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_4_14 Методом електрофорезу окремих клітин (comet assay) в нейтральних умовах досліджено особливості індивідуальної радіаційно-індукованої нестабільності геному хворих на гліобластому. Встановлено, що в культурі лімфоцитів периферичної крові у двох осіб із патоморфологічно верифікованою гліобластомою (пацієнти N 1 і N 3) відсоток "комет" із високим рівнем пошкоджень достовірно перевищував показники в культурах лімфоцитів крові осіб з групи порівняння. Після опромінення культур лімфоцитів у дозі 1,0 Гр частота клітин із високим показником розривів ДНК зросла в культурах лімфоцитів двох пацієнтів (N 2 і N 3) і знизилась у одного пацієнта (N 1). Частотний аналіз розподілу "комет" за значеннями рівня пошкоджень ДНК показав наявність у неопромінених культурах лімфоцитів пацієнтів N 2 і N 3 значного пулу клітин, які зупинили поділ на S стадії клітинного циклу. Після опромінення частота таких клітин у пацієнта N 3 значно зменшилась. Відмічено, що апоптична активність у культурах лімфоцитів нейроонкологічних хворих була достовірно вищою, ніж у культурах умовно здорових волонтерів.
| | |
|
|